- розхотіти
- —————————————————————————————розхоті́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розхотітися — дієслово доконаного виду безос., розм … Орфографічний словник української мови
розхотіти — о/чу, о/чеш, док., перех., розм. Перестати хотіти, втратити якесь бажання … Український тлумачний словник
розхотітися — о/четься, док., безос., розм. Перестати хотітися … Український тлумачний словник
забайдужитися — иться, док., безос., розм., рідко. Стати байдужим до чого небудь; розхотітися … Український тлумачний словник